ст.2 в козацькому війську існує чітка вертикаль влади (див. статут ), нижчестоящі козаки, зобовязанні виконувати законні вимоги вищестоящих. козаки що знаходяться на нижчому рівні в ієрархії клану, не мають права обговорювати чи не виконувати накази вищесоящих козаків. нижче стоящі козаки можуть ініціювати розгляд того чи іншого розпорядження (визнання його незаконним) на військовій раді клану, але це не звільняє їх від обовязку негайного виконнання розпоряджень. за відсутності гетьмана, його повноваження має кошовий отаман. гетьман має прво скасувати рішення кошового отамана, прийняті за його відсутності і в виконання його повноважень. курінних отаманів вибирають козаки відповідного курення, з осіб що бажають отримати цю посаду.
ст 2 (а) гетьман вибирається всіма козаками, терміном на 6 місяців, якшо по спливу терміну обрання ніхто не виявить бажання переобрання, термін повноваження подовжується ще на 6 місяців.
ст 2 (б) на всі посади призначає гетьман, окрім тих які визначаються як виборні в цьому кодексі. всіх назначених козаків може бути знято з їх посад військовою радою.
ст.3 в разі не виконання козаком вимоги, особа що давала таку вимогу повинна звернутися до військового судді, для вирішення питання про відповідальність козака за невиконання розпорядження.
ст.4 козаки, що знаходяться в куренях повинні виконувати вимоги курінних отаманів свого куреня, всі козаки повинні виконувати вимоги вищого керівництва клану. (див.статут)
ст. 4 (а) курінні отамани вибираються козаками відповідного курення терміном на 6 місяців якшо по спливу терміну обрання ніхто не виявить бажання переобрання, термін повноваження подовжується ще на 6 місяців.
ст.5 особа що, вносить не законні вимого до козаків, зловживає своєю владою, буде піддана відповідальності, за всією суворістю закону козачого.
ст.6 при необхідності нагального вирішення певного питання, а компетентного козака немає в он – лайн, це питання вирішується старшим козаком, якшо і такого немає вирішується більшість козаків, і за можливістю негайно про це повідомляється гетьман. козаки не можуть самостійно вирішувати питання що відносяться до компетенції гетьмана, скарбничого, кошового отамана, військового судді, військового писаря.
ст.7 питання про кланові поєдинки вирішуються виключно козацькою старшиною (гетьман, кошовий отаман, військовий суддя, військовий писар) та курінними отаманами, та проводяться лише за їхнього дозволу. покарання за порушення - виключення з клану.
ст.8 козаки повинні проявляти повагу до інших козаків, особливо щодо керівництва клану.
ст.9 відповідальністю за порушення правил підпорядкованності козаків є матеріальні стягнення, які накладаються військовим суддею, на користь казни клану. козак може оскаржити рішення військового судді, до військової ради. відмова козака сплатити відповідне стягнення тягне за собою виключення з клану. ініціювання накладення стягнення, може ініціюватися як козаком так і військовим суддею за власною ініціативою.


Розділ 2
військова рада клану.

ст.10 важливі питання, повязані з діяльність клану, вирішуються військовою радою клану.
ст.11 до військової ради клану входять : гетьман (голова клану), кошовий отаман, військовий суддя, військовий писар, та отамани всіх куренів.
ст. 12 ініціювати скликання військової ради може будь хто з учасників ради, а також інші козаки в випадках зазначених, в цьому кодексі.
ст.13 кожен учасник військової ради має один голос, рішення приймаються простою більшістю голосів, гетьман має право вето на рішення військової ради клану, для подолання вето необхідно, щоб рішення набрало 2/3 голосів.
ст.14 військова рада повноважна приймати рішення, в разі присутності не манше половини її складу.
ст.15 рішення військової ради є остаточними і можуть бути змінені тільки військовою радою, прийняті рішення поширюються на всіх козаків.
ст. 16 військова рада може ініціювати розгляд певного питання всіма козаками, в такому випадку рішення приймається більшістю голосів козаків.
ст.17 більшість питання повинна вирішуватися військовою радою, і лише в виключних випадках загальним голосуванням козаків.


Розділ 3.
прийом та виключення з клану.

ст.18 прийом в клан здійснюють уповноваженні на це козаки (курінні отамани, та вище керівництво клану). перед прийомом, необхідно перевірку дотримання всіх вимог статуту. козаку що приймає в клан рекомендується провести коротку співбесіду, з можливим майбутнім козаком, адже він несе моральну відповідальність перед козаками за тих кого прийняв в клан. після прийнять, необхіддно надати новобранцю хочаб мінімальну інформацію про порядки в клані, і направити його до куратора молоді.
ст.19 новоприйнятий козак повинен прийняти прсягу перед кланом (в клановому чаті), текст присяги додаяться.
ст. 20 новоприйнятому козаку втановлюється випробувальний термін строком 1 місяць, протягом цього терміну козак не може займати ніякі посади в клані, в всіх інших правах він рівний з іншими козаками.
ст. 21 виключення з складу клану проводять уповноваженні козаки. виключення з складу клану є одним з видів відповідальності козака за правопорушення.
козак який має бажання вийти з клану повинен в двох денний термін перед виходом попередити проце свого курінного отамана.
ст. 21(а) козак може бути виключений з клану за несплату податку більш ніж 2 місяці.
ст. 22 всі виключення повинні проводитися відповідно до законів козацтва. про всі виключення повинний бути повідомлений військовий суддя , окрім планових виключень, що проводяться в порядку „чистки” клану. військовий суддя може накласти вето на виключення, в такому разі питання про виключення вирішується гетьманом одноособово.


Розділ 4
правопорушення

ст. 23 всі козаки повинні завжди діяти відповідно до законів козацтва. незннання законів козацтва не звільняє від відповідальності.
ст. 24 порушення будь якої норми статуту чи цього кодексу тягне за собою відповідальність.
ст.25 існує два види відповідальності: матеріальна та дисциплінарна. вид відповідальності залежить від виду порушення та тяжкості його наслідків.
ст.26 стягнення за правопорушення і накладення відповідальності проводиться військовим суддею одноособово. оскаржити рішення про накладення відповідальності можна виключно до військової ради клану. розмір матеріального стягнення вирішує військовий суддя, розмір повинен враховувати важкість допущеного порушення, та рівень козака.
ст.27 стягнення повинні накладатися в відповідності до закону, якщо певні правовідносини не враховані в законі стягнення можуть накладатися в відповідності до духу козацтва.
ст.28 за несплату за рівень протягом встановленого терміну, і після попередженнь особа підлягає виключенню з складу клану.
ст. 29 за невідвідування гри протягом тривалого терміну, особу може бути знято з займаємої нею посади або ж виключено з складу клану, якшо в цьому є реальна потреба.
ст. 30 за зраду (розголошення інформації внутрішнього користування клану, зливання кланового чату та ін) козак підлягає негайному виключенню, без права на повернення.
ст. 31 за особисту образу козака може бути виключено з клану або накладенно матеріальне стягнення, особиста образа повинна посвідчуватися не менш як 3ма скріншотами.
ст. 32 за образу клану в цілому, за приниження честі і гідності козаків як в особистих розмовах так і прилюдно,покаранням є виключення з клану.
ст.33 всі матеріальні угоди між козаками фіксуються на форумі мг, при виході козака з клану за власною ініціативою, він повинен розрахуватися за всіма угодами (незважаючи на термін на який вони були укладені)
ст.34 за особливо цинічні порушення, як виняток, колишній козак може зазнати переслідування клану.
ст. 35 за зловживання своїми службовими обовязками в власних інтересах, за не задовільне виконання своїх службових обовязків особу може бути зміщено з її посади.
ст.36 приватні спори між козаками, якшо вони не зачіпають інтереси клану можуть вирішуватися самостійно козаками. якшо один з козаків заявить бажання спір буде вирішенно військовим суддею.
ст.37 за втрату речей отриманих з зборярні козак несе повну матеріальну відповідальність, і повинен відшкодувати зброяру (або особі яка виконує його функції) повну вартість втраченої речі.
ст.38 всі козаки є рівними перед законом, кожен козак має право як доводити свою невинуватість, так доводити винність когось іншого.
ст.39 рішення про накладення стягнень приймаються суддею, на основі закону і грунтуються на доказах, достатніх для встановлення істини.
козак при вирішенні питання може заявити вмотивовувану недовіру, недовіра повинна грунтуватися на реальних фактах які доказують упередженне ставлення військового судді, в тому випадку гетьман повинен або відхилити заявлену недовіру або розглянути справу особисто.


Розділ 5
прикінцеві положення

ст. 40 даний кодекс вступає в дію з моменту його прийняття козаками на відкритому голосуванні.
ст.41 зміни до кодексу вносяться козаками і затверджуються загальним голосуванням.
ст. 42 кодекс не має зворотньої дії в часі, всі проступки вчинені до прийняття кодексу, та спори які виникли до прийняття вирішуються на розсуд військового судді.
ст.43 за одне і теж правопорушення не може бути накладено більше одного стягнення.
ст.44 кодекс є обязковим для виконання всіма козаками.
ст.45 відносини не врегульовані даним кодексом і статутом вирішуються в відповідності до духу закону та духу козацтва.

Присяга Козака:

я „нік” приймаю присягу козаків, мої предки були козаками, в мому серці живе козацький дух, я хочу продовжувати традиції славетних козацьких воїнів.
- чи клянешся ти вірою і правдою служити єдиній козацікій справі?
- клянусь.
- чи клянешся ти бути гідним козаком вірним другом і бойовим товаришем для всіх козаків?
- клянусь.
- чи клянешся ти в вірності клану, чи будеш ти виконувати всі закони і традиції козацтва?
- клянусь, буду виконувати.
-присягу козака прийнято, тепер ти один з нас, тепер ти козак!